ДОСТОЄВСЬКИЙ ФЕДІР МИХАЙЛОВИЧ. ДОЛЯ ПОЛІТИЧНОГО ЗЛОЧИНЦЯ

По закінченню строку каторжних робіт узимку 1854 г., вийшовши з острогу, Достоєвський майже місяць прожив у родині дочки декабриста І. І. Анненкова О. І. Івановій, а потім був доставлений по етапу в Семипалатинськ і зарахований рядовим в 1-ю роту Сибірського 7гго лінійного батальйону. Тієї ж навесні він познайомився із чиновником А. І. Ісаєвим і його дружиною Марією Дмитрівною, у яку Достоєвський, мабуть, уперше в житті по-справжньому закохався. Це була обопільна любов зі сценами ревнощів, неприборканою пристрастю, сварками й примиреннями. В 1857 м. Федір Михайлович одружився на Марії, яка на той час уже овдовіла.

Після смерті Миколи I і початку ліберального царювання Олександра II доля Достоєвського, як і багатьох політичних злочинців, була зм'якшена. Йому повернули дворянські права, і у відставку в 1859 г. ' по зовсім розстроєному на службі здоров'ї' він вийшов уже в чині підпоручика (10 років тому в ешафоту йому був зачитаний рескрипт: '…відставного поручика… у каторжну роботу у фортецях на… 4 роки, а потім рядовим').

Родина Достоєвських одержала дозвіл жити спочатку у Твері, а потім і в Петербургові. Майже десять років фізичних і моральних страждань загострили сприйнятливість письменника до людських страждань, підсиливши напружені пошуки соціальної справедливості. Ці роки стали для нього роками щиросердечного перелому, краху соціалістичних ілюзій, наростання протиріч у його світогляді. Він продовжував брати активну участь у суспільнім житті Росії, виступаючи проти революційно-демократичної програми Н. М. Чернишевського й Н. А. Добролюбова, відкидаючи теорію 'мистецтва для мистецтва', затверджуючи соціальну цінність мистецтва.

Із цього моменту відбувається як би друге народження письменника Достоєвського. В 18608х рр. були написані 'Записки з Мертвого будинку', романи 'Принижені й ображені', 'Злочин і покарання', 'Гравець', 'Ідіот'. У це ж час Федір разом із братом Михайлом почав видавати журнал 'Час', де одночасно був редактором і співробітником. Журнал мав успіх в основному завдяки творам Достоєвського, однак через три роки зненацька був закритий: 'Усе йшло прекрасно. Мій “Мертвий будинок” зробив буквально фурор, і я відновив свою літературну репутацію. Як раптом в 1863 році, у травні, журнал був заборонений за одну саму гарячу й патріотичну статтю, яку помилково прийняли за саму обурливу…'

Це був період, коли Достоєвський їздив за кордон зі своєї коханої Аполлінарією Сусловой (жорстокий роман з якої, при ще живій дружині, тривав 3 року), постійно й безуспішно відіграв у рулетку, сподіваючись роздобути грошей. У цей час він відкрив для себе Захід і одночасно зненавидів його. До неприємностей з журналом додалися й трагічні події в особистім житті. У квітні 1864 м. Федір Михайлович поховав дружину Марію Дмитрівну, яка вмерла від сухоти. Як писав Достоєвський своєму другові Врангелю, 'вона любила мене безмежно, я її любив без міри, але ми не жили щасливо'.