ГУТЕНБЕРГ ГЕНЗФЛЯЙШ ИОГАНН. СУДОВИЙ ПРОЦЕС

Пізньою осінню 1455 г. Фуст почав судовий процес проти Гутенберга, зажадавши повернення не тільки своїх капіталовкладень, але й відсотків. Позов цю він виграв, і хоча рішення суду до нас не дійшло, швидше за все, Иоганн Гутенберг був змушено віддати колишньому партнерові й свій друкований верстат, і весь підготовлений до печатки набір 42н рядкової Біблії. Саме цим можна пояснити той факт, що Біблія, часто називана також Біблією Гутенберга, була насправді випущена Иоганном Фустом разом з Петером Шеффером зі складальних дощок, які підготував Гутенберг.

На жаль, вихідних даних ця книга не має й тому невідомо, коли саме вона була випущена. Найдавнішою друкованою книгою, на якій зазначені дата й імена типографів, є розкішна крупноформатная Псалтир, випущена у світло в Майнце Петером Шеффером і Иоганном Фустом 14 серпня 1457 г. Ім'я дійсного винахідника друкарства Иоганна Гутенберга тут не згадується. Петер Шеффер - один з перших і, імовірно, улюблених учнів Гутенберга, що став згодом одним з найбільших типографів XV в., - у важку годину зрадив свого вчителя.

Існують різн, що найчастіше виключають один одного версії щодо долі Иоганна Гутенберга після процесу 1455 г. На думку одних дослідників, типограф виявився повністю розорений і вже до кінця своїх днів нічого не друкував. Прихильники традиційної версії про моральний і фінансовий крах Иоганна Гутенберга в якості доказу своєї правоти приводять той факт, що на жодному з першодрукованих видань немає імені винахідника. Інші дослідники починають, що винахідник, втративши право на тираж 42н рядкової Біблії, а також на влаштоване разом з Иоганном Фустом підприємство, зумів при цьому зберегти порівняно невелику власну майстерню, де й продовжував працювати.

Він зберіг свій перший шрифт, яким в 1456-1459 рр. друкував підручники й календарі, а приблизно в 1459-1461 рр. новим виливком цього шрифту надрукував 36нрядкову Біблію. Типографська й видавнича діяльність Гутенберга в цей період, очевидно, не була такий активної, як раніше. Можливо, на ній позначався вік, по тем часам цілком солідний: майстрові було вже за шістдесят. Старшина гільдії Конрад Гумери був одним з деяких, хто допоміг пристарілому книгодрукареві в цей важкий для нього час. Він не тільки виявив Гутенбергу духовну підтримку, але й надав йому необхідний інструмент для роботи, а також зробив усе можливе, щоб книгодрукар зміг добитися заборони на використання при його житті винайденого їм шрифту іншими типографами.