ДЕКАРТ РЕНЕ. СТАРАННИЙ ГЕНІЙ

Зміст програми навчання в колегії було традиційним, 'гуманітарним'. Увесь курс, розділений на два періоди, займав вісім років. Протягом перших п'яти учні студіювали добутки прадавніх письменників, правила риторики, вивчали латинь, яка в ті часи була мовою європейської науки й міжнародного спілкування вчених. Слід зазначити, що латинню Декарт опанував у досконалості й уважав її другою рідною мовою.

Три останні класи були 'філософськими' і містили в собі сукупність як властиво філософських, так і науково-конкретних знань: метафізики, логіки, етики, фізики й математики. Програма навчання припускала щотижневі дискусії, звичайно на теми філософії й теології. Через певні проміжки часу влаштовувалися складні диспути, у яких брали участь як учні, так і% викладачі. Формулювання тез і добір аргументів для їхнього обґрунтування або спростування розбудовували логічні здатності учнів, прищеплювали їм навички аргументації. Як відзначали біографи Декарта, він незмінно виходив переможцем з будь-яких суперечок, проявляючи видатне мистецтво в умінні узагальнювати свої умовиводи й вишиковувати логічні ланцюжки. Згодом воно придалося вченому в його наукових шуканнях.

Не менш захоплювало Декарта й вивчення математичних дисциплін, до яких він виявив більші здатності. Будучи від природи вдумливим і проникливим, Рене звернув увагу на контраст між математикою й іншими предметами, досліджуваними в колегії. У його душі зародилася незадоволеність схоластикою. Усе це привело до виникнення в Декарта однієї із плодотворнейших ідей нової математики - ідеї аналітичної геометрії.

Учений був першим, хто догадався, що число може бути зображене крапкою, а геометричні завдання зведені до алгебраїчних. Одночасно із цим у нього з'явилося непереборне бажання організувати всі науки на основі евристичного методу, властивого математиці. Його суть була досить проста. Декарт уважав, що необхідно зосередитися на безсумнівному, а від нього зробити логічний крок уперед, потім ще й ще крок - у підсумку почне розкриватися істина.