Гімназичне захоплення філологією змінилося інтересом до фізики й філософії. Сильний вплив на становлення Канта в цей період виявив професор Мартін Кнутцен. Від нього парубок уперше почув ім'я Ньютона й під його керівництвом на четвертому році навчання прийнявся за перший самостійний твір по фізиці.
Роботу 'Думки про дійсну оцінку живих сил' Иммануил писав три роки. І хоча цей твір не приніс йому популярності й уступає по масштабу більш пізнім працям, у ньому вже виявилася характерна риса всієї філософської доктрини Канта - прагнення до істини зі схильністю до розумних компромісів у випадку, якщо є дві крайні точки зору.
В 1747 г., так і не захистивши магістерської дисертації, студент покинуло рідне місто й відправилося на заробітки. У провінції він служив домашнім учителем послідовно в трьох родинах: сільського пастора, багатого поміщика й графа. Тут, у прусском глушина, Кант придбав педагогічні навички, пройшов школу життєвого досвіду.
До цього періоду ставиться його стаття по астрономії 'Космогонія, або Спроба пояснити походження світобудови, утвір небесних тіл і причини їх руху загальними законами розвитку матерії відповідно до теорії Ньютона'. Робота була написана на конкурсну тему, запропоновану Прусской академією наук, але молодий учений не зважився прийняти участь у конкурсі, і вона побачила світло тільки в 1754 г. після повернення Канта в Кенігсберг.
Трохи пізніше Иммануил опублікував другу статтю, присвячену тим же питанням космогонії, - 'Питання про те, чи старіє Земля з фізичної точки зору'. Ці дві роботи стали свого роду прелюдією до космогонічного трактату 'Загальна природня історія й теорія неба, або Спроба витлумачити будову й механістичне походження всього світобудови, виходячи із принципів Ньютона'. Трактат вийшов анонімно в 1755 г., і незабаром в одному з гамбурзьких видань на нього з'явилася позитивна рецензія.
|