Перелом у творчій долі письменника відбувся в травні 1845 г. Після декількох місяців завзятої роботи він закінчив свій перший художній твір - повість 'Бідні люди', яка відразу ж викликала численні захвати критиків і читачів. Успіх повести ввів Достоєвського в коло відомих літераторів, серед яких були В. М. Бєлінський, Д. В. Григорович, Н. А. Некрасов, І. С. Тургенєв, В. Ф. Одоєвський, І. І. Панаєв.
Увійшовши в кружок Бєлінського, Достоєвський, по його пізнішім визнанню, 'жагуче прийняв усе навчання' знаменитого критика, включаючи його соціалістичні ідеї. Наприкінці 1845 г. на вечорі в Бєлінського він читав глави повести 'Двійник', у якій уперше дав глибокий аналіз 'розколотого свідомості', що одержав подальший розвиток у його великих романах. Повість, що спочатку зацікавила критика, у підсумку його розчарувала, і незабаром настало охолодження у відносинах Достоєвського з Бєлінським, як, втім, і з усім його оточенням, включаючи Некрасова й Тургенєва, що висміювали хворобливу помисливість Федора Михайловича. Угнетающе діяла на письменника необхідність погоджуватися майже на будь-яку літературну поденщину. Він став 'страждати роздратуванням усієї нервової системи', а симптоми епілепсії проявлялися все частіше й частіше.
Усе це спонукало молодого письменника відійти від літературного суспільства й примкнути в 1847 г. до революційного кружка Петрашевского утопічного соціалізму, що поєднував прихильників французького, - Ш. Фур'є й Сен-Симона.
На одному зі зборів Достоєвський познайомив петрашевцев з листом, що поширювався нелегально, Бєлінського до Гоголя. Разом з іншими членами кружка, що ставили кінцевою метою 'зробити переворот у Росії', Федір Михайлович спробував організувати таємну друкарню для друкування протиурядової літератури й прокламацій. У це ж час їм були написані й опубліковані 'Білі ночі' і 'Некрапка Незванова', у яких виявилися риси 'реалізму Достоєвського', що виділяли його із середовища письменників ' натуральної школи', - поглиблений психологізм, винятковість характерів і ситуацій. |