Для печатки сторінок у два стовпці з акуратними рівними полями Иоганн Гутенберг заготовив 290 друкованих знаків: 47 заголовних букв, 63 рядкових, 92 знака зі скороченнями (абревіатурами), 83 комбінації букв (лігатури) і п'ять ком. Лігатури (ff, fl, st, 11) заощаджували багато місця й дозволяли зберегти один кегль (розмір шрифту). Майстер імітував кращі зразки рукописних шрифтів, зберігаючи архітектуру тексту, щоб зрительно сторінка сприймалася заповненої рівномірно. Відкритий Гутенбергом спосіб друкарства залишався фактично незмінним до кінця XVIII в.
В історії винаходу друкарства ще досточно багато неясностей. Наприклад, і донині не встановлена дата геніального винаходу Гутенберга. Одне з найстарших відомих нам свідчень про винахід друкарства дає італійська 'Хроніка', вышедшая у світло 13 вересня 1483 г.: 'Наскільки всі люди, що займаються наукою, повинні дякувати німцям, можна сказати, не будучи мудрецем. Тому що Иоганн Гутенберг, лицар з Майнца на Рейні, старанним розумом своїм в 1440 г. відкрив мистецтво друкарства, яке нині поширилося по всій землі. Це дозволяє нащадкам читати розмножені в багатьох томах добутки античних письменників і купувати ці томи за дешевою ціною'. На 1440 г. як на час винаходу типографського верстата вказують і інші повідомлення. Тому саме до цієї дати сходить традиція святкування ювілеїв друкарства.
Відомо, що вже в 14304х рр. XV в. Гутенберг користувався славою митецького й разностороннего майстри. Він займався шліфуванням дорогоцінних каменів, а також виготовленням дзеркал, які в XV в. робили з ретельно відполірованих металевих пластин. Праця цей вимагав великого мистецтва, і займалися ним по перевазі ювеліри, золотих справ майстри, до цеху яких Гутенберг був деякий час приписаний. В 1438 г. він став компаньйоном Андреа Дритцена й братів Хейльманов, Андреа й Антонія, погодившись навчити їхнім якимсь 'таємним мистецтвам'. Усі члени організованого товариства, включаючи Гутенберга, вклали в підприємство чималі засоби.
Кожний з них розраховував на швидкий і вірний прибуток, який не йшов ні в яке порівняння із сумою їх витрат. Забезпечити високий дохід повинне було 'нова, досі невідома справа', технічну суть якого компаньйони тримали в найсуворішому секреті. Імовірно, мова йде про перші досвіди друкарства, хоча й у цієї гіпотези є свої супротивники. По невідомих для істориків причинах смерть одного з компаньйонів, Андреа Дритцена, наприкінці 1438 г. послужила причиною судового позову, у ході якої два його брати вимагали визнати за ними майнові права покійного. З великою працею Иоганну Гутенбергу вдалося виграти процес, і він залишився працювати в Страсбургові.
|