Свої математичні заняття Галилео тримав у таємниці й, щоб не розбудовувати батька, читаючи Евклида, обкладався томами Галена й Гіппократа. Чим більше Галилео займався математикою, тем ненавистней ставала йому медицина. Він переконував батька, що й математикою зуміє заробляти на життя. Пересилюючи себе Винченцо погодився, щоб після чотирьох років навчання син залишив вивчення медицини й, не закінчивши університет, повернувся у Флоренцію.
Тут Галилей почав давати приватні уроки математики, а вільний час повністю присвятив вивченню математичних творів і філософських трактатів. Уже тоді його дуже цікавили питання, зв'язані з будовою Всесвіту. Поряд з вивченням проблем руху Галилео продовжував займатися й питаннями, безпосередньо пов'язаними з його захопленням ідеями Архімеда. Уміння спостерігати й робити висновки з побаченого з юних років відрізняло Галилея. Він досить рано зрозумів, що '…явища природи, як би незначні, як би у всіх відносинах маловажні не видалися, не повинні бути зневажувані філософом, але всі повинні бути однаковою мірою шановані. Природа досягає великого малими засобами, і всі її прояви однаково дивні'.
Міркування й досвіди по визначенню питомої ваги різних речовин, особливо складних сумішей і сплавів, привели Галилео до створення власної конструкції гідростатичних ваг - приладу, що дозволяє знаходити щільність тел. Про цей свидетельстует його перша наукова праця 'Маленькі гідростатичні ваги' (1586 г.).
Крім того, Галилей багато часу працював над визначенням центру ваги твердих тіл і довів кілька нових теорем. Про нього стали говорити як про незвичайно здатний математика. Галилей вступив у переписку з поруч великих учених, у тому числі із Гвидобальдо дель Монте. Високу оцінку першим галилеевским роботам дав і знаменитий математик Молетти.
|