ГЕЙТС БІЛЛ. ЯК РОЗПОРЯДИТИСЯ ЖИТТЯМ

В 1968 р. у школі був відкритий комп'ютерний клас, і Білл зі своїм другом Підлогою Алленом захопилися обчислювальною технікою. Вони читали спеціальну літературу й проводили увесь час за терміналом на шкоду іншим заняттям. Юним програмістам кілька раз вдавалося зламати систему й одержати доступ до закритої інформації. Зрештою комп'ютерний центр у Сиэтле оцінив таланти малолітніх хакерів і найняв їх для перевірки своїх програм на прорахунки й помилки, у якості винагороди надавши школярам вільний доступ до свого встаткування.

Закінчивши школу, Білл довго коливався у своєму подальшому виборі. З одного боку, йому видалося звабним негайно організувати яку-небудь комерційну фірму, з іншого боку, його цікавили теоретичні проблеми математики й економіки. А ще йому хотілося стати адвокатом. Подумавши, він вибрав Гарвард і розв'язав зайнятися вивченням права.

Але, виявившись в університеті, Гейтс проводив довгий годинник за грою в покер, або читав біографії великих людей, або сидів у своїй кімнаті, упавши в депресію. Він усе ще не міг розв'язати, як розпорядитися своїм подальшим життям. Підлога Аллен часто відвідував Білла: по вечорах і у вихідні дні вони поринали в палкі суперечки про перспективи відкриття власної фірми.

Підлога була далекоглядною людиною. Коли компанія Intel в 1974 р. випустила мікропроцесор 8080, він зрозумів, що насувається революція, яку не можна пропустити. Але друзі усе ще не знали, що ж робити конкретно. На щастя, їх замішання було недовгим, тому що одного разу Підлоги випадково попався на очі журнал з описом комплекту для складання комп'ютера Altair. Він помчався до друга, щоб повідомити його цю приголомшливу новину. Пізніше, у грудні 1990 р., Білл розповідав журналістам: 'Нас не так уразив сам набір, як те, що ставала явою небачена річ - персональний комп'ютер'.