ДЕКАРТ РЕНЕ. ІСТИНА В ПІЗНАННІ ПРИРОДИ

Згодом Декарт високо оцінював утвір, отримане в школі єзуїтів, і з незмінною повагою озивався про своїх викладачів. Проте по закінченню колегії він дійшов висновку, що знань недостатньо, і в 1615 г. зробив в університет міста Пуатье з метою більш глибокого вивчення права й медицини. Треба сказати, Декарт використовував будь-яку можливість для навчання. Так, в 1629 г., перебуваючи в Голландії, він записався в університет у Франекере як ' студент-філософ', а в 1630 г. - у Лейденський університет як ' студентаматематик'.

Однак, розширюючи багаж знань, Рене не міг одержати того духовного розвитку, до якого прагнув. В університетах того часу переважали схоластичні ідеї, концепції й теорії. Декарт розумів, що їх зміст приходить в усі більш кричущу невідповідність із запитами життя. Учений переконався, що слід шукати таку науку, яка осягає істину, поринаючи в 'велику книгу миру'. Разом з тим він писав, що буде черпати істину й у самому собі. Тим самим Декарт висловив революційну думку про те, що, хоча духовна думка суспільства й неможлива без Священного писання, істина в справі пізнання природи, як і самої людину, може бути знайдена лише шляхом їхнього дослідження й самостійних міркувань.

'Велику книгу миру' Декарт вивчав під час численних подорожей по західноєвропейських країнах - Німеччини, Італії, Польщі, Данії, Чехії. Скрізь учений уважно придивлявся до життя людей, їх вдачам і звичаям, служив у голландській, баварській і угорської арміях.

В 1618 м. Декарт приїхав у Голландію, де панувала найбільша по тем часам релігійна віротерпимість, атмосфера якої досить сприяла й розвитку наукових знань. Тут, наприклад, видавалися добутки, уписані в католицьких країнах у папський 'Індекс заборонених книг' ( зокрема, праці Коперника й Галилея). Зовсім закономірно, що в Голландії знаходили притулок мимовільні вигнанці з інших країн, чимало було тут і французів.