КАНТ ИММАНУИЛ. АКАДЕМІЧНА КАР'ЄРА

У цей час Кант, уже маючи деяку популярність в учених колах Пруссії, усе ще значився студентом, що прослухали курс лекцій у вищому навчальному закладі, але належним чином, що не завершили, свій утвір. За роки роботи домашнім учителем він зібрав невелику суму, необхідну для початку академічної кар'єри. У квітні 1755 г. Кант подав на філософський факультет Кенигсбергского університету магістерську дисертацію ' Про вогонь', через місяць склав усний іспит, і 12 червня був зведений в учений ступінь.

Але для того щоб одержати право читати лекції, молодому філософові стояло пройти захист спеціальної дисертації в публічному диспуті. Ця робота Канта називалася 'Нове висвітлення перших принципів метафізичного пізнання'. Захистивши її, він одержав звання приват-доцента, тобто позаштатного викладача, праця якого оплачувалася самими студентами. У першу свою університетську зиму Иммануил читав логікові, математикові, метафізику, природознавство. Потім до них додалися фізична географія, етика й механіка. Викладання поглинало увесь час і сили філософа, але заможне існування тепер було забезпечено.

Значний вплив на життя й творчість Канта виявила війна Пруссії із Францією, Австрією й Росією. У цій війні пруссаки зазнали поразки, і Кенігсберг на якийсь час став російською територією. У січні 1758 г. місто присягнуло на вірність імператриці Єлизаветі Петрівні, разом з викладачами університету приніс присягу й Иммануил. Війна практично не торкнулася мирного населення, і навчального процесу в університеті не переривався.

Просто до звичайних лекцій додалися ще й заняття з російськими офіцерами. Відомо, що Кант читав для них фортифікацію й піротехнікові. Деякі біографи філософа схильні вважати, що його слухачами в той час могли бути такі відомі в російській історії особи, як майбутній єкатерининський вельможа М. Орлов і генералісимус А. Суворов, тоді підполковник.