ГАЛИЛЕО ГАЛИЛЕЙ

(род. в 1564 г. — розум. в 1642 г.)

Великий італійський учений, фізик, математик і астроном, філософ, літератор, поет, спочатку прихильник, а потім супротивник астрології. Член Національної Академії Линчеев (1611 г.). Один з основоположників сучасного експериментально -теоретичного природознавства, що заклав основи класичної механіки. Був перший ученим, що почали спостереження неба за допомогою побудованих їм підзорних труб. Своїми відкриттями в області механіки й астрономії перевернув існуючу колись систему наукових поглядів.

Поряд з такими вченими, як Коперник і Кеплер, Галилей є одним з найвидатніших мислителів епохи Відродження. Вплив його на розвиток механіки, оптики й астрономії неоціненне. Першим серед натуралістів він показав, що знаряддям пізнання природи є планомірно й доцільно поставлений експеримент. Основа науки — досвід, починав Галилей. Саме за допомогою експериментів їм були встановлені перші принципи механіки, що дали згодом можливість вивести більш загальні її закони. Якщо основні закони руху й не були сформульовані вченим з тою чіткістю, з який це зробив Исаак Ньютон, то по суті закон інерції й закон додавання рухів були їм цілком усвідомлені й застосовані до рішення практичних завдань. Можна сказати, що історія статики починається з Архімеда, а історію динаміки відкриває Галилей. Відкидаючи спроби схоластів добути істину із зіставлення текстів визнаних авторитетів і шляхом відвернених міркувань, він затверджував, що завдання ученого — '…вивчати велику книгу природи, яка і є справжнім предметом філософії'.

У роки дитинства і юності Галилея практично безроздільно панували вистави, що сформувалися ще в часи античності. Деякі з них, наприклад геометрія Евклида й статика Архімеда, зберегли своє значення й у наші дні. Однак багато положень античної науки, обретшие згодом статус непорушних істин, не витримали випробування часом і виявилися відкинутими, коли головним арбітром у науці був визнаний досвід. У першу чергу це ставиться до естественнонаучным виставам Аристотеля й Птолемея. Саме ці помилкові положення, а також судження богословів, що мистецьки тлумачать біблійні тексти й утвору батьків церкви, стали фундаментом 'офіційного світогляду'. Були потрібні не тільки здатність до сміливого й незалежного мислення, але й проста мужність, щоб виступити проти нього. Одним з перших на це наважився Галилео Галилей.